Кодеин Purple Drank цена гидра Грязовец

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!

Итак, дело было в прошлый уикенд, когда я решил насолить своему организму и отпраздновать свой выходной. Так что я снял свою гопарскую пятку и двинулся к своему партнеру по «делу» - Андрюхе. Он в курсе всего, что касается наркотиков и может найти все, что только пожелаешь.

Пока я шел к нему, в голове мелькали мысли о том, как же круто было бы поохотиться на уток с топором в руках. Это было что-то из ряда вон выходящее - ультра-экстремальная охота наркомана-гопника!

Когда я прибыл к Андрюхе, он уже ждал меня с глазами, словно у голодного хищника. Он смотрел на меня и говорит: «Все, бро, закладки в деле, давай забирай их и начинаем наш крутой индейский охотничий трип!».

Я, конечно же, завизжал от радости и забрал свои закладки, которые были смесь амфетамина и гидрача. Я знаю, что это может быть опасно, но наши с Андрюхой гоп-духу не пугает ничего!

Как только мы закончили с нашими закладками, я решил подготовить инвентарь для охоты. Я взял свой любимый топор, который мне достался от моего дедушки. Он самый настоящий индейский топор - кривой, с острым лезвием. В руках у меня он был как продолжение моей пятки.

Как только все было готово, мы двинулись в нашу увертюру. Мы решили искать уток на ближайшем озере. Я и Андрюха превратились в индейских охотников, которые готовы сделать все, чтобы поймать свою добычу.

Мы сидели на берегу озера, закуривали свои джойнты и ощущали, как марихуана начинает взбодривать наши тела. Я почувствовал, что становлюсь настоящим индейским охотником, способным противостоять любым трудностям.

Ждали мы долго, но наконец-то утки появились на горизонте. Мы, как настоящие гопник-охотники, резко вскочили с земли, держа топоры в руках и готовые нанести смертельный удар.

Я выбрал свою цель - красноголовую утку. Она была чем-то особенным, словно олицетворение моей настоящей цели прожить этот день на полную катушку и получить максимум от жизни. И я знал, что моя цель будет достигнута.

Тут все произошло очень быстро. Я подбежал к утке, приготовился к смертельному удару, и топор со свистом приземлился на голову утки. Через секунду она была мертва.

Я почувствовал невероятный адреналин, пронизывающий каждую клеточку моего тела. Это было просто охуенно! Я сделал это! Я поймал свою добычу, как настоящий гопник-охотник!

Мы с Андрюхой сидели на берегу озера, с гордостью разделывая свою утку. За это время мы успели перекурить несколько джойнтов и поделиться своими впечатлениями о нашей абсолютно неповторимой и экстремальной охоте.

В конце дня мы возвращались домой, уставшие, но счастливые. Мы поймали свою добычу, испытали адреналин, и получили дозу наркотического кайфа. Что еще нужно настоящему наркоману-гопнику для счастья?